Сторінка логопеда
На базі нашого закладу працює логопедичний кабінет, де досвідчені вчителі- логопеди Чучман Галина Степанівна (Камянець-Подільський педагогічний університет, спеціаліст вищої категорії), Черник Ірина Омелянівна (Рівненський педагогічний інститут, спеціаліст І категорії) здійснюють корекційну допомогу дітям дошкільникам.
Метою роботи вчителя-логопеда є надання необхідної корекційної допомоги дітям з фонетичними порушеннями мовленнями.
Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які мають недоліки мовленнєвого розвитку.
Вікові особливості розвитку мовлення дошкільників
Мовленнєву компетенцію потрібно формувати в дітей вже з раннього віку. Задля цього потрібно лише дібрати адекватні методи і прийоми розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови. Зміст і прийоми роботи з дітьми значно залежать від їхніх вікових особливостей.
Так, для розвитку мовлення дітей 3-го року життя важливо використовувати різні режимно-побутові процеси, під час яких дорослий, спілкуючись з малюком, має:
- вправляти їх в називанні предметів, їхніх якостей, дій - кулька котиться, паперовий пароплав;
- учити дитину супроводжувати свої дії мовленням - "Вдягаю сорочку", "Мию руки";
- формувати в дитини здатність звертатися до дорослих і однолітків із проханням чи пропозиціями - "Дай, будь ласка, ведмежа", "Давай гратися машинками".
Мовленнєві завдання у роботі з дітьми 4-го року життя значно ускладнюються.Тому в процесі ігор, спостережень, бесід слід не лише збагачувати й активізувати словниковий запас дитини, а й учити правильно узгоджувати слова в реченні.Поряд з цим слід працювати над формуванням звукової культури мовлення, вправляти дитину у правильній звуковимові.
На 5-му році життя основну увагу необхідно приділяти розвитку діалогічного й монологічного мовлення, формуванню навичок культури мовлення.
Дітей 6-го року життя слід навчати граматично правильного, чіткого, виразного мовлення. Дорослі мають звертати особливу увагу на помилки в мовленні дитини під час повсякденного спілкування. Для вироблення правильного темпу мовлення, закріплення вміння керувати силою голосу вивчають з дітьми скоромовки, чистомовки, лічилки тощо.
Варто всіляко заохочувати мовленнєві успіхи дитини, адже це надає їй упевненості в своїх силах, активізує комунікативну діяльність, а отже, створює сприятливі умови для успішної підготовки до шкільного навчання.
Під час виховання дітей вчитель-логопед та вихователі розв'язують завдання, що визначені рограмою розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" у напрямках розумового, фізичного та естетичного розвитку дітей. Але основним завданням є корекція мовного розладу та розвиток аспектів мовлення.
Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.
Корекційна робота ставить за мету повністю або частково усунути дефект та підготувати дитину до успішного навчання в загальноосвітній школі.
ФФНМ -- фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;
НЗНМ -- нерізко виражена загальна недорозвиненість мовлення;
ЗНМ -- загальний недорозвиток мовлення.
Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда
- готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
- визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;
- працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
- відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
- ставить звук (різними прийомами та методами);
- закріплює поставлений звук у складах;
- автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;
- проводить диференціацію звуків;
- відпрацьовує граматичні форми.
Форми роботи
-
Фронтальні логопедичні заняття.
-
Підгрупові логопедичні заняття.
-
Індивідуальні логопедичні заняття
Поради батькам
Допомога в мовленнєвому розвитку дитини
Термін появи першого слова у дітей має великий діапазон. Не варто програмувати свою дитину на промовляння першого слова, фрази у чітко визначені вами терміни. Ще гірше, коли успіхи своєї дитини ви порівнюєте з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а то й меншого на кілька місяців. Це не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він – інший. Процес появи першого слова, фрази – індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння ним у кожної дитини різний..
- Частіше спілкуйтеся з дитиною.
- Грайте з нею в ігри.
- Проводьте бесіди, спостереження за оточуючим.
- Розвивайте дитячий артикуляційний апарат.
- Розширюйте коло інтересів дитини.
- Читайте та розглядайте книжки з яскравими малюнками.
- Будьте зразком для дитини у власному мовленні.
- Вживайте всі частини мови, засоби емоційного та інтонаційного забарвлення мовлення.
- При спілкуванні з дитиною вводьте елементи новизни, пояснюючи незнайомі терміни, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення.
- Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого.
- Не глузуйте з дитини, яка має вади мовлення, не перекривляйте її.
- Не карайте дитину за те, що вона не в змозі виконати ваше мовленнєве завдання.
- Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, малюнки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжетну розповідь.
- Зважаючи на можливості своєї дитини, постійно задіюйте її досвід і виводьте на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами.
- При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить.
- Купуйте (по можливості) та пропонуйте дитині іграшки, які впливають на її всебічний розвиток
- Вчіть дитину спілкуватися, гратися з іншими дітьми.
- Хваліть дитину за її намагання говорити.
- Уважно слухайте її, якщо вона розповідає про свої справи.
- Своєчасно виправляйте дитяче мовлення, вчасно звертайтеся до логопеда!
Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів!